Ця казка допомагає дітям усвідомити, що сварки між братом і сестрою можуть «живити» неприємності та віддаляти їх один від одного. Вона вчить, що дружба, взаємоповага й уміння ділитися роблять родину міцною та дарують кожному відчуття любові й безпеки.
Казка «Справжні Брат і Сестра»
В одній хорошій сім’ї в гарному будинку жили були хлопчик і дівчинка. Були вони братом і сестрою. Хлопчика звали Ваня, а дівчинку Маша. Ваня був старший за сестричку. Мама завжди казала: «Ви брат і сестра, не сваріться!». Вані іноді здавалося, що мама любить Машу більше, що обіймає її частіше, що цукерка у Маші смачніша.
А Маша теж думала, що мама міцніше цілує Ваню, більше з ним грає і ніколи не сварить його.Продовження казки дивитися за цим посиланням.
Ця казка розповідає про хлопчика Петрика, який вмів лише битися і через це залишався без друзів. Одного дня чарівна мильна бульбашка навчила його, що добро завжди повертається — і тоді його життя змінилося на краще.
Казка про доброго Петрика
В одному місті жив-був хлопчик на ім’я Петрик. Петрик дуже хотів мати багато друзів. Але він зовсім не вмів дружити, а вмів тільки битися. Він думав, що тільки бійкою і грубістю можна щось комусь довести або привернути до себе увагу. Хлопці його боялися, і друзів у нього майже не було.
Одного разу Петрик побачив на дорозі велику калюжу з різнокольоровими брудними плямами. Він підійшов ближче, щоб краще розглянути її. І раптом проїжджаючий повз автомобіль оббризкав його водою з ніг до голови.
Продовження казки дивитися за цим посиланням.
Ця казка допомагає дітям, які переживають ревнощі та образу через появу молодшого братика чи сестрички, зрозуміти й прийняти нову сімейну ситуацію. Вона показує, що любов батьків не зникає, а новий член сім’ї може стати справжнім другом і союзником.
Казка про собачку на ім’я Тобік. Про дитячі ревнощі.
В одній родині жив песик на ім’я Тобік. Господарі дуже його любили, пестили і часто з ним грали. Як і всі собаки, Тобік міг наробити дурниць, але господарі закривали очі на його пустощі. Життя Тобіка була дуже щасливим.
Одного разу в будинку з’явилося маленьке кошеня. Воно було зовсім крихітним і безпорадним, і господарі приділяли йому набагато більше часу, ніж Тобіку. Кошеня годували з рук, пестили і дозволяли йому все те, що Тобікові тепер заборонялося. “Ти вже великий, – говорили йому.- Поводься як слід”. А улюблена господиня майже забула про бідного песика і весь час поралася з цим кошеням.
Продовження казки дивитися за цим посиланням.