Як навчити дитину побороти страх та виражати радість: рекомендації для батьків

Як навчити дитину побороти страх

Страх необхідний кожному. Якщо ваші діти вміють вчасно завмерти на місці і не кинутися назустріч небезпеці, це може врятувати їхнє життя. Також важливо навчити дитину швидко бігати, стрибати, правильно падати, щоб вона могла якнайкраще уникнути небезпеки. У нашому шаленому світі потрібно побоюватися занадто привітних незнайомців або людей, які поводяться дивно.

З іншого боку, сильна боязнь може перетворитися на серйозну ваду. Діти повинні вміти розмовляти з дорослими, постояти за себе перед однолітками та дорослими, висловлювати свою думку в суспільстві. Діти повинні розуміти, що світ – досить безпечне місце, якщо не наражати себе на небезпеку. Ми хочемо, щоб наші діти були хоробрими, відкривали для себе нові горизонти: в спорті, з друзями, в творчості тощо.

Як навчити дитину контролювати злість та переживати сум: рекомендації для батьків

Як навчити дітей контролювати злість

Коли дитина сердиться, її безпосередня реакція – дати комусь стусанів. Це бажання цілком природне, але оскільки дитина живе в суспільстві, застосування фізичної сили як щоразовий прояв злості є неприпустимим. Замисліться на хвилину: чи існує ідеальний спосіб контролювати злість? Головне в контролі злості – це збереження рівноваги. Якщо вам щось не подобається, потрібно сказати про це – впевнено, вголос і якомога раніше, поки ще не хочеться застосувати насильство. Злість і насильство – не одне й те саме. Людина вдається до насильства, якщо не вміє контролювати свої дії.

Управління емоціями: рекомендації для батьків

Емоції відіграють дуже важливу роль у житті кожної дитини, допомагаючи їй сприймати дійсність і реагувати на все, що відбувається. Емоції дитини дуже легко побачити і зрозуміти з виразу обличчя, пози і жестів, а також з поведінки малюка.

Розвиток емоційної сфери дитини належить до важливих показників її психічного стану і благополуччя. Саме тому одним з найперших завдань дорослих у вихованні малюка є встановлення з ним тісного емоційного контакту.

Дитину в міру її дорослішання починають сприймати як особистість, і при цьому її тривожні переживання зменшуються. Кожному з батьків, у свою чергу, дуже важливо розуміти емоції малюка, його потреби і тривоги для того, щоб період дитинства був щасливим.

Травматичні події, яких діти можуть зазнати під час війни

 

Травматичні події, яких діти можуть зазнати під час війни

Протидія булінгу

 

Протидія булінгу

Досвід смерті у дітей під час війни

Будь-який вид смерті є стресом для дітей. Проте досвід смерті під час війни, як прави­ло, відрізняється від такого ж досвіду в мирний час способами, які ускладнюють це горю­вання. Досвід смерті у дітей під час війни може бути різний, але загалом його особливо ускладнюють чотири основних фактори. По-перше, на відміну від мирного часу, смерть, швидше за все, була жорстока й очевидна для дитини. По-друге, під час війни загинуло багато людей. По-третє, загроза смерті інших продовжує бути об’єктивно високою після того, як дитина довідалася про втрату. Четверте: це не рідкість, що тіл не знаходять, а зни­клі люди просто пропали безвісти.

Коли смерть раптова та насильницька — це травматична смерть. Травматична смерть дуже важка для дітей, особливо якщо вони стають її свідками. Також багато видів нормаль­них реакцій горювання, можуть бути дуже інтенсивні і часто вони поєдну­ються з іншими видами посттравматичних явищ. Тож діти можуть мати яскраві інтрузивні образи або спогади про смерть, або вони можуть страждати від нічних кошмарів. Якщо діти стали свідками травматичної смерті, вони, ймо­вірно, будуть тривожними, роздратованими і надмірно пильними до небезпеки. Якщо ж загинуло багато людей або якщо загроза загинути залишається високою через бойові дії, то діти, зрозуміло, хвилюються, що інші — передовсім їх батьки — можуть померти. Отож види тривоги у дітей або проблеми з відлученням від батьків, які описані вище, ймовірно, будуть інтенсивніші. Масштаб смертей під час війни означає, що дитячі «припущення про безпеку» світу швидко опиняються під сумнівом. У дітей старшого віку це часто породжує виникнення численних питань про справедливість, долю і сенс.

18 ресурсів безкоштовної психологічної/психотерапевтичної допомоги військовослужбовцям, ветеранам та їх сім’ям

Коли батькам звертатися за допомогою до психолога?

Оцінюючи психічне здоров’я дитини, оцініть чотири ключові аспекти її життя – навчання, поведінку, самопочуття та стосунки. Важливо відзначити зміни в поведінці та емоційному стані дитини протягом останніх шести місяців, порівняно з її ровесниками, оскільки це може свідчити про можливі проблеми, з якими зіткнулась дитина.

1. Навчання. Перевірте, як дитина дає собі ради у навчанні. Якщо ви помічаєте труднощі через непосидючість, неуважність або низьку успішність, це може свідчити про можливі проблеми з концентрацією уваги чи навчальних здібностях. Звернення до психолога може допомогти виявити причини і розробити стратегії покращення навчального процесу.
2. Поведінка. Враховуйте поведінкові аспекти у школі, вдома та в інших місцях. Якщо дитина виявляє неслухняність, впертість, можливо краде чи обманює, порушує правила чи має проблеми із вживанням психоактивних речовин, це може бути сигналом для консультації з психологом, який може допомогти вам і дитині розібратися з причинами проблемної поведінки, побудувати план втручань.
3. Самопочуття. Спостерігайте за емоційним станом дитини. Якщо вона більшу частину дня пригнічена, заняття, які їй колись приносили задоволення, перестали радувати, можливо виявляє намагання завдати собі шкоди, це може бути ознакою емоційних труднощів. Психолог може допомогти вам і вашій дитині зрозуміти та висловлювати свої емоції в добрий, безпечний спосіб.
4. Стосунки. Оцініть стосунки вашої дитини в сім’ї та з друзями. Труднощі в стосунках чи проблеми виховання можуть вказувати на потребу в психологічній підтримці. Якщо дитина чується гіршою або уникає спілкування з іншими, це може вимагати уваги та допомоги фахівця.

Важливо пам’ятати, що у більшості випадках, при зверненні до фахівця, в роботу залучені і батьки і дитина. Звертайте увагу на зміни в будь-якій із цих областей протягом тривалого періоду часу. Якщо ви помічаєте труднощі, не соромтеся звертатися до психолога для допомоги. Раннє виявлення та втручання може сприяти поліпшенню психічного здоров’я вашої дитини.