Як розповісти дитині про смерть близької людини

Як розповісти дитині про смерть близької людини, підготувати до похорону та підтримати в скорботі. Нажаль, саме по цій складній темі зараз більшість запитів до психологів.

Матеріал згруповано за блоками:

- підготовка до розмови,

- розмова,

- можливі реакції дітей (підготовка до похорону),

- похорон,

- адаптація дитини (можливі реакції, підтримка, збереження пам'яті),

- групи підтримки.

💗 Підготовка до розмови

Дотримуйтесь 4 "правил розмови":

• Близький дорослий - з дитиною має говорити той, кому дитина довіряє. Але тоді, коли

Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.

2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3. Поліція: 102.

4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками https://secrets.1plus1.ua/

6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.

7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.

9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0800 505 085.

10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.

11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.

12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.

13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/

14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству .https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines

15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727.

16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).

17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.

 18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.

20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).

21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0800 211 444.

22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів .https://lifelineukraine.com/

23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.

 24. Платформа «Мені здається» .https://nachasi.com/2021/02/05/platform-it-

 25. Платформа «Розкажи мені».https://tellme.com.ua/

26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді .https://t.me/poruch_me

27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r

 28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологи-волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, убудь-який час доби) https://bit.ly/3QLUdwO

29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).

30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини https://bit.ly/3OzJm6Z.

31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей https://t.me/s/pidtrumaidutuny

32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» https://rozirvykolo.org/mental-support/

33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність https://ukr-ednist.com.ua/

34. Група психологічної підтримки «Разом» .https://razom.live/

35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського

ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду https://veteranfund.com.ua/

Години психолога

Прості прийоми, яким треба навчити дитину, для покращення її емоційного стану під час стресу

Коли ми перебуваємо під дією сильного або тривалого стресу, наші тіло та психіка виснажуються та потребують відновлення. Коли відновлення не відбувається, то розпочинаються процеси вигоряння та захворювання. Результатом перевиснаження від стресу можуть бути як фізичні хвороби (хронічні захворювання, простуда, мігрені тощо), так і психологічні (депресія, ПТСР, панічні атаки тощо). Тому дуже важливо навчити дітей регулювати рівень стресу, відновлюватися після виснаження від стресу. 

Більше пийте
Намагайтеся більше пити. Вода – другий за значущістю ресурс для життя після повітря. Крім того, що вона нормалізує обмінні процеси в організмі людини, вода також допомагає відрізнити справжній голод від несправжнього.

Навчіть дитину такому прийому: коли хочеться їсти, хай вип’є склянку води, якщо через пів години так само хотітиме їсти, значить, голод справжній.

Плануйте раціон
Скільки б продуктів у вас не було, привчіть дитину і себе планувати денне харччування. Дитині складно визначати поживну цінність, тому навчіть її контролювати періодичність.
- Повноцінний поживний сніданок, краще – з білками й жирами. Ще краще – не солодкий. Чим менше цукру буде вранці, тим збалансованішим буде раціон впродовж дня.
- Обід.
- Легка вечеря.
Дотримуйтесь очевидних принципів здорового харчування
Свіжі місцеві овочі та фрукти, зелень, м’ясо птиці, субпродукти та цільнозернові каші – значно корисніше за все, що продається в яскравих обгортках, особливо, біля кас.
Буде складно та привчайте дитину, що деякі продукти ведуть до розладів шлунково-кишкового тракту. Тому краще зменшити або взагалі виключити зі свого раціону каші та рафіновані олії, копчені ковбаси та сосиски, і особливо солодкі молочні продукти та фабричні солодощі.

Уникайте додаткового стресу
Так, звучить дивно. Тому що як можна уникнути стресу під час війни? Та тут мова йде саме про додатковий стрес – про всі «накручування» себе і дитини, про створення напруженої атмосфери в сім’ї тощо. Навчіть дитину дотримуватися інформаційної гігієни, попри все думати про хороше та планувати гарні події у своєму житті.
Додатковий стрес стимулює виділення кортизолу. Цей гормон в свою чергу вивільняє в печінці глюкозу. Рівень глюкози в крові підвищується і з’являється бажання щось з’їсти.
Більше рухайтеся
Розслабити організм допоможуть прості вправи. Річ у тому, що для розслаблення організму його потрібно напружити. Повністю розслабити м’язи, коли вони не були напружені, неможливо.
Тому навіть якщо немає можливості зробити просту руханку чи зарядку, навчіть дитину наступному прийому. Хай дитина приблизно на 10 секунд напружить усі м’язи – від маківки до п’яточок, а потім з повільним подихом розслабиться. Для гарного стійкого ефекту краще повторити кілька разів.

Лягайте спати за будь-якої нагоди
Люди звикли спати вночі, це нормальний стан людських біоритмів. Та якщо ночі тривожні і неспокійні, не стримуйте ані дитину, ані себе, і лягайте відпочивати вдень.
Якщо вдень не вдається заснути, то просто відкладіть або вимкніть усі джерела стресу – телевізор, гаджети, лептопи. Вони виснажують нервову систему на рівні із поганим сном. І це не те, що потрібно дитині і вам.

Прислухайтеся до свого тіла
«Усвідомлення» свого тіла – неймовірно корисна практика. Вона дозволяє знизити стрес і рівень тривожності. Робіть із дитиною прості вправи. Наприклад, стати босоніж на землю і відчути момент контакту – яка температура у землі, яка текстура, як стопа торкається поверхні, і усвідомити все це. Або дихайте за спеціальним 3 секундним ритмом: вдих, пауза, видих, пауза, і так по колу.
Вчіть дитину налаштовуватися на позитивний настрій

Для цього можна слухати улюблену музику, дивитись улюблені фільми. Можна записувати на аркуш паперу плани або мрії. Всі ці вправи варто робити не аби «зробити», а з увагою до себе..

5 порад батькам

 

Війна увійшла у наше життя...

І стільки усього змінилося в ньому. Попри наше бажання захистити дітей від її жахіть – війна є у їхній свідомості. Вони думають про неї, переживають за її хід, бачать її у снах, малюють у малюнках. І вони питають про неї нас дорослих: чому на нас напали? що буде з нами? чи ми можемо померти? коли війна закінчиться? а де ми будемо жити, якщо наш будинок розбомблять? і т.д. Нам не просто самим з цими запитаннями, не на всі знаємо відповіді, про деякі не хочеться навіть думати...

Але водночас є так важливо, щоби наші діти не були наодинці з цими запитаннями – і щоб вони могли з нашою допомогою знайти ті відповіді, які допоможуть бачити дорогу, по якій вони зможуть з нашою підтримкою пройти крізь усі ці випробування війни – і вийти з них мудрішими та сильнішими...

• БУДЬТЕ ВІДКРИТІ ДО ОБГОВОРЕННЯ ТЕМИ ВІЙНИ

Навіть якщо ми не знаємо відповідей – дітям важливо знати, що вони можуть з нами говорити на цю тему, говорити чесно і відверто про все, що їх хвилює. Говорити не раз – при потребі піднімати нові питання, чи уточнювати значення того, що вони почули щось у новинах чи в розмові дорослих. Діти хочуть і потребують розуміти життя і те, що в ньому відбувається – тому з повагою, уважністю та терпеливістю поставмося до їх запитань, даймо дітям відчути нашу готовність разом шукати відповіді... І що ми є з ними, що ми разом у цьому досвіді, і разом прокладемо шлях крізь нього...

• СПРОБУЙТЕ ЗНАЙТИ РАЗОМ З ДИТИНОЮ МУДРІ ВІДПОВІДІ

Можна відповісти швидко і бігло, можна випалити щось бездумно у злості – та це не буде помічним. Можна читати лекцію – та хто буде її слухати? – а можна разом розмірковувати, разом шукати розуміння... Діти потребують ясності і правди. Тому шукаймо разом слова, шукаймо

пояснень, які будуть добрими відповідями на усе, що хвилює дитину: наприклад, про те, як темрява може розростися в душі людини настільки, що вона стає диктатором, і що люди можуть бути дуже різними – і світлими, і сповненими темряви. І що хоч у ворога чисельніша армія, але наша армія відважніша і з нами правда, і з нами усі сили добра – тому ми неминуче переможемо. І що ми не знаємо, коли це завершиться, але ми готові витримати усі випробування, щоби врешті прийти до перемоги...

Спільний пошук цих відповідей допомагає дитині вибудувати своє світосприйняття – це допоможе загалом їй у житті зростати у мудрості...

• ВІДПОВІДАЙТЕ НЕ ЛИШЕ НА ЗАПИТАННЯ, АЛЕ Й НА ПОЧУТТЯ ДИТИНИ

За запитаннями дітей стоять часто їх почуття – це і тривога за майбутнє, і за життя батька, який служить у ЗСУ; і смуток за домом, який полишили; і за бабцею з дідом, які зараз на окупованій території; злість на ворогів та багато інших. Важливо дати дитині відчути, що ви бачите і розділяєте її тривогу, чи смуток: «Ти переживаєш за батька, і я теж. І я теж сумую за бабцею і дідом і за нашим домом...» Коли почуття дитини приймають, розділяють – вона тоді уже не є з ними наодинці і їй стає легше знайти на них належну відповідь: «Давай помолимося за тата і за усіх наших воїнів – будемо сподіватися і чекати їх з війни!»; «Або ж бабці з дідом непросто – давай намалюй їм малюнок – і я сфотографую і перешлю – це буде їм гарна підтримка!»

• ЗАВЖДИ ДАВАЙТЕ НАДІЮ І ГОВОРІТЬ ПРО ЦІННОСТІ

Надія – це не псевдооптимізм – що усе буде добре і завтра війна закінчиться. Псевдооптимістичні завірення ведуть до розчарувань і втрати довіри. Дітям важливо розуміти, що є втрати, і є біль, і є, і ще будуть... І що ми не знаємо, коли війна закінчиться. Надія – це про те, що врешті решт Світло завжди переможе темряву. І про те, що попри біль втрат і усі руйнування, ми відбудуємо нашу країну. І будемо пам’ятати і берегти в серцях усіх, хто віддав за неї життя. І будемо жити і любити. І будемо творити наше майбутнє світлим та гарним – і у ньому, як і зараз, ми будемо вільними!

• ІНКОЛИ НАЙКРАЩОЮ ВІДПОВІДДЮ НА ЗАПИТАННЯ Є КАЗКА, МАЛЮНОК АБО ДІЯ

Багато речей діти краще розуміють через казки, через історії. У них вони можуть знайти відображення своїх почуттів, приклади для поведінки, у них вони можуть теж знайти світлі

та мудрі думки, вони дадуть їм силу вірити в неминучу перемогу Сил Світла. Тож розповідаймо їм історії та казки – ресурсів зараз багато, але не забуваймо теж і історії з нашого життя, і з історії людства, і казки, які ми часом можемо на ходу для дітей створити...

А інколи відповіддю може бути малюнок – просто намалюйте купку загарбників, а тоді багато-багато-багато Сил Світла з усього світу – інколи це промовляє сильніше, ніж будь-які слова. А інколи доброю відповіддю є дія: «Що ж поговорили ми про війну і про перемогу, а тепер пора до уроків, бо ж майбутній Україні будуть потрібні добре освічені діти!»