В умовах війни дорослі та діти переживають низку екстремальних ситуацій, неминучим наслідком яких є відсутність/обмеження можливості забезпечення базових потреб людини, зокрема потреби в безпеці, та порушення стабільної картини світу. Це стає причиною стресів та кризових станів. Виокремлюють зовнішні та внутрішні причини виникнення кризових станів:
Ми переживаємо різний досвід: удома, за кордоном. Діти легше адаптуються до умов війни, та водночас вони більш залежні від нас – дорослих, які перебувають поряд.
Однією з найбільш незахищених та вразливих категорій населення, яка гостро реагує на вплив стресових чинників, є діти. Вони гостро реагують не лише на власне напруження, яке виникає через стрес, а й на психоемоційний стан значимих дорослих, які їх оточують.
Протокол надання першої психологічної допомоги в гострих стресових ситуаціях (О. Гершанов)
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОСВІТЯН
Про ці розмальовки хочеться говорити пошепки, бо вони затишні й допомагають створити захищений простір. У зовнішньому світі, що такий швидкий, а іноді виснажливий, так легко загубити зв’язок із собою. Ці розмальовки, наче м’яке нагадування зупинитися, лагідне запрошення згадати, що всередині нас є простір тиші, тепла, впорядкованості та краси.
Одним з пріоритетних завдань педагогів дошкільних навчальних закладів у роботі з дітьми, які стали свідками воєнних подій та зазнали вимушеного переселення, є профілактика психоемоційної напруги та збереження їхнього психічного здоров’я.
Просте пояснення стресу дітям і дорослим
Відео розроблені NATAL- Ізраїльським центром травм і стійкості.
Матеріали адаптовано і перекладено для допомоги аби висловити солідарність і підтримку народу та громадським організаціям України.
На сьогодні діти часто переживають моменти стресу, кризові ситуації, емоційну напругу, тривогу, спустошення тощо. Їх потреби в емоційному та фізичному розвантаженні, на жаль, не задовольняються одразу або не задовольняються взагалі. Дитина накопичує в собі занепокоєння та стрес, що в подальшому має фізіологічні прояви (розлади сну, порушення харчової поведінки, больові симптоми тощо) та психологічні проблеми. До таких дітей дорослі мають ставитись уважно та підтримувати їх за принципом «тут і зараз». Для цього дорослому треба завжди мати підготовлені ідеї психологічних вправ та ігор, що допоможуть дитині опанувати себе в складні емоційні моменти та пережити їх без загрози для психічного здоров’я.
Основна мета батьківства — допомогти дітям рости та процвітати з найкращими можливостями. Батьки бажають захистити своїх дітей від небезпеки, коли це можливо. Іноді їм загрожує серйозна небезпека, будь то техногенна, наприклад, стрілянина в школі чи домашнє насильство, або природна, наприклад повінь чи землетрус. Коли небезпека загрожує життю або становить загрозу серйозних травм, це стає потенційно травматичною подією для дітей.
Розуміючи, як діти переживають травматичні події і як вони виражають свої переживання пов'язані з цим досвідом, батьки, лікарі, громади та школи можуть краще підтримати своїх дітей та допомагати їм у цей складний час. Мета - відновити баланс у житті цих дітей та їхніх сімей.
Рене Джейн, сертифікований тренер особистісного зростання і магістр в галузі прикладної позитивної психології, спеціалізується на розвитку навичок адаптації та стресостійкості дітей і дорослих. Вона перетворює науково обґрунтовані концепції, в ігрові техніки, які легко застосувати на практиці.
Рене є автором унікальної терапії дитячої тривожності, яка була реалізована у форматі короткометражних мультфільмів. Вона об’єднала найбільш дієві на її погляд технології з адаптації в одній статті. Деякі з них нам давно відомі, але забуті, якісь абсолютно нові, з розряду тих, які так і хочеться випробувати. Сподіваємося, ви знайдете в цьому списку те, що підійде саме вашій дитині.
НАШЕ ЗАВДАННЯ:
◾ Я З ТОБОЮ.
◾ Я МАМА.
◾ Я З ТОБОЮ ТИ МЕНЕ БАЧИШ? КИВНИ.
◾ ЯК ТЕБЕ ЗВУТЬ?
◾ ЯК МЕНЕ ЗВУТЬ?
◾ СТИСНИ МОЮ РУКУ
◾ ДИХАЙ РАЗОМ ЗІ МНОЮ (МОЛОДЕЦЬ!!!)
◾ МЕНІ ПОТРІБНА ТВОЯ ДОПОМОГА (ТРИМАЙ СВОЮ ІГРАШКУ, НЕСИ ПЛЯШКУ З ВОДОЮ) ПОРАХУЙ, СКІЛЬКИ КРОКІВ ДО… СКІЛЬКИ ЛЮДЕЙ В ЗЕЛЕНОМУ…. ТИ МОЛОДЕЦЬ
◾ ЦЕ БУЛО СКЛАДНО, АЛЕ ТИ САМ/-А ВПОРАВ(-ЛА)СЯ УСЕ СКІНЧИЛОСЯ. ТРИВОГА ЗАКІНЧИЛАСЯ. МИ В БЕЗПЕЦІ.
За матеріалами "Стресостійке дитинознавство" С.Ройз
У маленьких дітей може розвинутися страх перед тим, як залишитися на самоті, як знаходитися у ванній кімнаті, йти до ліжка або розлучитися зі своїми батьками в інший спосіб. Діти хочуть вірити, що їхні батьки можуть захистити їх у будь-яких ситуаціях і що інші дорослі, наприклад виховательки або поліцейські, тут для того, щоб допомогти їм.
Допоможіть своїй дитині знову повірити, що ви не покинете її
та зможете її захистити.
Нагадайте своїй дитині про те, що є люди, які піклуються про
захист родин, і що в разі потреби ваша родина може отримати додаткову допомогу.
Коли ви йдете, заспокойте свою дитину, що повернетесь.
Назвіть зрозумілою мовою реальний час, коли ви повернетесь, і будьте
пунктуальні.
Дайте дитині можливість поділитися своїми страхами.
Кажіть щось на кшталт: «Ми тут у безпеці, і люди прикладають
багато зусиль, щоб бути певними, що в нас все добре».
Кажіть: «Йди до мене та візьми мене за руку, якщо тобі
страшно. Тоді я знатиму, коли ти мені хочеш щось сказати».
ЯК Я МОЖУ ЗРОЗУМІТИ СВОЮ ДИТИНУ?
Мати такі страхи після пережитої небезпеки — це нормально.
Ці страхи можуть бути ще сильнішими, якщо ваша дитина під час травмуючої події була розлучена з близькими.ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ АБО СКАЗАТИ БАТЬКИ
Нагадуйте своїй дитині й собі, що зараз ви у безпеці.
Якщо ви не впевнені, поясніть своїй дитині, що робите все, щоб добратися до безпечного місця.
Розробіть план — хто буде турбуватися про вашу дитину, якщо з вами щось трапиться. Можливо, це допоможе заспокоїтися вам самим.
Робіть разом зі своєю дитиною приємні речі. Тоді ваша дитина зможе простіше забути про свої непокоєння.
За матеріалами сайта https://elternratgeber-fluechtlinge.de/uk/