Як навчити дитину побороти страх
Страх необхідний кожному. Якщо ваші діти вміють вчасно завмерти на місці і не кинутися назустріч небезпеці, це може врятувати їхнє життя. Також важливо навчити дитину швидко бігати, стрибати, правильно падати, щоб вона могла якнайкраще уникнути небезпеки. У нашому шаленому світі потрібно побоюватися занадто привітних незнайомців або людей, які поводяться дивно.
З іншого боку, сильна боязнь може перетворитися на серйозну ваду. Діти повинні вміти розмовляти з дорослими, постояти за себе перед однолітками та дорослими, висловлювати свою думку в суспільстві. Діти повинні розуміти, що світ – досить безпечне місце, якщо не наражати себе на небезпеку. Ми хочемо, щоб наші діти були хоробрими, відкривали для себе нові горизонти: в спорті, з друзями, в творчості тощо.
Як підтримати дитину в боротьбі зі страхами
1. Будьте неупередженими. У віці трьох-чотирьох років діти часто починають більше замислюватися про навколишній світ, а значить, і відчувати сильне занепокоєння. Поговоріть з дітьми, будьте терплячі і ведіть себе як зазвичай. Довіряйте дитячій інтуїції: іноді їхні побоювання якогось місця чи людини мають свої підстави. Страх – своєрідний радар, який не раз виручав людський рід у небезпечному минулому.
2. Аналізуйте страхи. Якщо в дитини з’явився страх перед реальними подіями або людьми, поясніть, що в житті таке малоймовірно. Проте покажіть дитині способи саморегуляції в екстремальних ситуаціях. Розробіть план дій, програйте з дитиною можливі ситуації. Подумайте разом, що потрібно зробити, щоб знову відчути себе в безпеці.
3. Якщо дитина боїться чогось нереального, скажіть правду. Не варто шукати чудовисько під ліжком – якщо тільки ви не живете на Комодо – острові жаху!
4. Приховані страхи. Якщо дитина постійно чогось боїться, вислухайте її і замисліться: може, насправді причина страху криється десь іще? Іноді побоювання – лише прикриття для більш глибокого, прихованого страху, в якому дитині важко зізнатися.
Чи потрібно навчати дітей проявляти радість?
Так, нас часто хвилюють прояви саме «негативних» емоцій. Проте в переживанні радості теж є «побічні ефекти». Від сильних позитивних емоцій люди також часто отримують стрес. Напевно, кожен неодноразово бачив чи переживав у своєму житті, що після позитивних подій з радісним спектром переживань людина почувається виснаженою. Або, наприклад, коли дитина в піднесеному настрої бігає, стрибає, галасує, шумить і не може заспокоїтись. Тут, як і з іншими емоціями, насамперед варто дати дитині зрозуміти, що ви знаєте, що і чому вона зараз відчуває, і назвати це відчуття: «Ти зараз дуже радієш... Тебе зараз переповнює радість, бо тато повернувся з відрядження...»
Крім того, варто запропонувати дитині інші способи вираження радості. Наприклад: «Крім бігання-стрибання, як іще ти можеш порадіти татовому поверненню додому?»
Придумайте разом з дитиною список форм прояву радості відповідно до ситуації:
«Сказати татові про це»
«Обійняти його міцно-міцно»
«Намалювати татові малюнок»
«Приготувати чай»
Для полегшення відпрацювання й закріплення нових навичок контролю емоцій варто дотримуватись таких порад.
Визначте стандарти поведінки. Дитина повинна знати чіткі критерії оцінки своїх дій. Наприклад, якщо її поведінка завдає шкоди їй, іншим людям бо навколишньому середовищу, то вона зобов’язана зупинитися і подумати, що робить не так. Коли правила не встановлено або вони важкі для розуміння, дітям дуже складно себе контролювати.
Зробіть паузу. Якщо ви чуєте від своєї дитини не ті слова, яких очікували, чи бачите не ту поведінку – зверніть на це увагу. Зробіть глибокий вдих, заспокойтеся. Ви повинні бути не тільки наставником, а й зразком для наслідування. Просто зробіть паузу і скажіть у відповідь: «Спробуємо ще раз. Я уважно слухаю. Я розумію, що ти хочеш мені сказати щось важливе. Скажи це так, щоб у мене була можливість допомогти тобі». Якщо лексикон вашого малюка ще тільки формується, навчіть його вживати «умовні» вирази:
«Будь ласка, дозвольте мені зробити це інакше ...»
«Тату, чи можеш ти мені дати...»
«Я починаю хвилюватися, прошу вас, допоможіть мені...»
«Зверніть на мене увагу, будь ласка...»
Якщо ваша дитина намагається битися, зупиніть її, навіть якщо вона при цьому розсердиться. Коли вона починає ламати іграшки або кидати м’яч у люстру, залишіть усі справи і заспокойте її. Це дозволить вашому малюку зрозуміти, що він поводиться неправильно, і швидше засвоїти правила поведінки в сім’ї.
Постійно будьте «на зв’язку» зі своєю дитиною. Чи не помічали ви, що ваш малюк починає нервувати, коли ви часто розмовляєте по телефону? Або, граючись з ним, одним оком переглядаєте улюблене шоу? Він розуміє, що хоча ви фізично поруч, ваша увага десь дуже далеко від нього. Увага до дитини дозволить вам вчасно її заспокоїти і тим самим полегшить вашу педагогічну задачу.
Дайте дитині можливість розслабитися. Внутрішня напруга заважає продуктивному навчанню, а тим більше – вивченню чогось нового. Створіть для дитини в будинку «заспокійливий простір» з улюблених книг, малюнків або інших речей, які її радують і, отже, заспокоюють. Якщо «заспокійливого простору» поруч нема, просто зробіть паузу. Головне в цій справі – дати дитині спокійно опанувати себе. Однак не допускайте, щоб малюк відчував себе знехтуваним. Обов’язково скажіть: «Коли заспокоїшся, можеш повернутися до нас, і ми продовжимо розмову».
Щодня тренуйтесь та аналізуйте ситуації. Регулярне «тренування» набутих навичок «приборкання» сильних емоцій має відбуватися щодня у вашому повсякденному житті. Варто щодня проводити з дітьми аналіз усіх подій, які відбулися, і заново відпрацювати з ними те, що вони від хвилювання відреагували не так, як ви їх навчали, – повторити слова, інтонації та дії, які допомагають контролювати відповідні емоції. Якщо ситуація знову загострюється і дитина раптом «забула» потрібні слова, просто нагадайте їй: «Ми вже говорили про це. Спробуй ще раз. Я уважно слухаю».
Закріплюйте досягнення. Дуже важливо звертати увагу не лише на моменти, які потребують подальшої роботи, але й на досягнення дитини. Обов’язково зверніть свою увагу та увагу дитини на те, що їй вдалося зробити, щоб емоція не вийшла з-під контролю. Наприклад: «Я дуже радію з того, що ти не вдарив Мишка, коли він відібрав твою машинку, а впевнено попросив його її повернути. Я пишаюсь твоїм вчинком!»
Фрази для вираження визнання гарних рис та вчинків
«Ти такий винахідливий/артистичний / така винахідлива/артистична»
«У тебе завжди чудові ідеї»
«Бути цікавим – це дуже добре»
«Ти так цікаво розповідаєш!»
«Твоя картина/розповідь/пісня просто чудова!»
«Я тобою захоплююсь»
«Це чудове запитання!
«Твоїм друзям з тобою пощастило»
«З тобою я щодня вивчаю щось нове»
«Ти робиш мене кращим»
«Ти хороший хлопчик / хороша дівчинка»
«Ти чудово виглядаєш сьогодні»
«Ти вчинила/вчинив дуже хоробро»
«Ти знаєш це краще за мене!»
«Влучно сказано!»
«Ти гарна/гарний і зовні, і всередині».
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.