Рекомендації батькам дітей 3-7 років
У стресовій ситуації для дитини дуже важлива реакція батьків. Чим спокійніше і впевненіше поводяться батьки, тим більше захищеними почуваються діти. Діти виробляють власну модель поведінки, спостерігаючи за значущими дорослими.Важливо піклуватися не лише про дитину. Вам варто подбати й про себе, оскільки ви можете бути головним джерелом допомоги та підтримки для дитини.
На відміну від дорослих, у дітей недостатньо життєвого досвіду, і тому вони не можуть реагувати адекватно ситуації навіть на стрес низької інтенсивності (низької - з точки зору дорослої людини).Діти можуть відчувати власну незахищеність і безпорадність у світі, який їм не до кінця зрозумілий. Сам механізм дитячого стресу полягає в тому, що щось зовнішнє, невідоме, погане, насильно вторгається в життя дитини, починає переслідувати її у вигляді спогадів або страхів.
Буває, що малюки переживають страшні події мовчки і таємно, наче «всередині». Буває, що дитина, навпаки, стає агресивною, незвично активною або часто плаче.
Дитяча психіка має величезні резерви самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів, просто завдяки підтримці та турботі батьків і близьких.
Рекомендації батькам
Розмовляйте зі своєю дитиною, навіть якщо вона маленька, і ви думаєте, що вона вас не розуміє. Говоріть без сюсюкання, але, у той самий час, враховуйте її вік.
Говоріть з вашою дитиною про ваші почуття (але не скаржіться на чоловіка, дружину або батьків. Не беріть дитину в союзники у конфлікті з ними. Просто пояснюйте, що почуття означають. Нормалізуйте навіть негативні переживання, з якими ви справляєтеся, адже ви справляєтеся, хоч вам і складно)
Уважно прислухайтеся до того, що говорить дитина і як вона це говорить: чи відчувається в її словах тривога, страх, занепокоєння? Дуже корисним може бути повторення слів дитини: «Я боюся, що...», «Ти боїшся, що...» Це допоможе і дитині, і батькові чи матері прояснити свої почуття. Не втомлюйтеся запевняти свою дитину: «Ми разом. Ми піклуємося про тебе. Ми завжди будемо намагатися піклуватися про тебе». Можливо, вам доведеться повторювати це багаторазово. Майже нескінченно.
Торкайтеся до дитини, обіймайте її якнайчастіше або стільки, скільки її потрібно. Нехай вона відчуває вашу турботу і близькість не тільки на словах.Говоріть з вашою дитиною про ваші почуття (але не скаржіться на чоловіка, дружину або батьків. Не беріть дитину в союзники у конфлікті з ними. Просто пояснюйте, що почуття означають. Нормалізуйте навіть негативні переживання, з якими ви справляєтеся, адже ви справляєтеся, хоч вам і складно)
Уважно прислухайтеся до того, що говорить дитина і як вона це говорить: чи відчувається в її словах тривога, страх, занепокоєння? Дуже корисним може бути повторення слів дитини: «Я боюся, що...», «Ти боїшся, що...» Це допоможе і дитині, і батькові чи матері прояснити свої почуття. Не втомлюйтеся запевняти свою дитину: «Ми разом. Ми піклуємося про тебе. Ми завжди будемо намагатися піклуватися про тебе». Можливо, вам доведеться повторювати це багаторазово. Майже нескінченно.
Робіть малюкові масаж.
Не шкодуйте часу, укладаючи дитину спати. Розмовляйте з нею, заспокоюйте її. Якщо потрібно, залиште нічник увімкненим.
Спостерігайте за дитиною під час ігор. Часто саме у грі дитина проявляє свої почуття: страх, агресію тощо, які можуть бути неочевидними в інший час.
Сприяйте іграм, що розряджають напругу. Маються на увазі ігри з піском, водою, малювання, активні ігри. Якщо дитині хочеться що-небудь вдарити, дайте їй щось м'яке, наприклад, подушку.
Якщо дитина загубила або зламала улюблену іграшку, дозвольте їй побути сумною або поплакати. Це важлива для неї подія, яку їй потрібно пережити зрозумілими для неї способами. Це важливо: тренувати вміння дитини в спокійній ситуації!
Цей матеріал буде корисним, якщо ви проживаєте в зоні, де можуть відбуватися обстріли. У той самий час він може бути корисним і для інших територій як ілюстрація того, як можна готувати дитину до певної кризової ситуації.
Для того, щоб легше пережити обстріл чи іншу критичну ситуацію, організуйте місце, де діти разом з дорослими можуть сховатися і будуть у безпеці. Там повинні бути заготовлені вода, їжа, аптечка, ковдри, теплі речі, туалет або якийсь його аналог. Важливо задовольнити базові потреби, щоб створити мінімальне відчуття затишку і безпеки. Організуйте в безпечному місці «ігровий куточок», де є все для творчості та ігор. Підготуйте «банк ігор», в які ви граєте регулярно, і постарайтеся дотримуватися цих маленьких ритуалів.
Для батьків
Якщо стрес пережили і ви, він був сильним, після пережитого можуть спостерігатися повторні переживання: «картинки» наяву, спотворене або точне повторне переживання того, що сталося, нічних снах, постійні спогади про те, що трапилося, підвищена збудливість з яскравими спалахами гніву або, навпаки, емоційне отупіння, коли нічого в житті не радує і ви живете «на автоматі».
Може турбувати почуття провини, не зникати відчуття пригніченості та тривоги, ніби подія не пройшла і може в будь- який момент повернутися. Дуже часто спостерігається витіснення - прагнення уникати думок, розмов, почуттів, що можуть викликати переживання про травму; іноді цілі пласти події випадають із пам'яті. Буває й навпаки: безперервні «по колу» думки про травму - модель поведінки, яка відтворює травматичну подію. Також можуть спостерігатися порушення сну і складності з концентрацією уваги на чому-небудь.
Все це - симптоми стресових реакцій, їх виникнення абсолютно нормальне в ненормальних обставинах. Однак, якщо вони не проходять протягом місяця-двох або ж є такими, що вам важко справитися, слід звернутися до професійних психологів. Кілька простих речей, які можуть допомогти впоратися зі стресом і його наслідками:
Може турбувати почуття провини, не зникати відчуття пригніченості та тривоги, ніби подія не пройшла і може в будь- який момент повернутися. Дуже часто спостерігається витіснення - прагнення уникати думок, розмов, почуттів, що можуть викликати переживання про травму; іноді цілі пласти події випадають із пам'яті. Буває й навпаки: безперервні «по колу» думки про травму - модель поведінки, яка відтворює травматичну подію. Також можуть спостерігатися порушення сну і складності з концентрацією уваги на чому-небудь.
Все це - симптоми стресових реакцій, їх виникнення абсолютно нормальне в ненормальних обставинах. Однак, якщо вони не проходять протягом місяця-двох або ж є такими, що вам важко справитися, слід звернутися до професійних психологів. Кілька простих речей, які можуть допомогти впоратися зі стресом і його наслідками:
- Коли вам важко заснути, зробіть кілька простих процедур. Намагайтеся, і це дійсно важливо, завжди лягати спати в певний час. Уникайте напруженої діяльності протягом декількох годин до того, як лягати спати. Уникайте алкоголю, тютюну і кофеїну (хоча іноді кава і допомагає заснути, але це не завжди корисно), оскільки вони шкодять вашій здатності спати. Не дивіться телебачення, новини, краще почитайте заспокійливу літературу, випийте склянку теплого молока (якщо у вас немає протипоказань), займіться спокійним хобі, повільно прогуляйтеся.
- Звертайте увагу на харчування. Зрозуміло, що не завжди є можливість повноцінно харчуватися, але, у той самий час, іноді все ж можна. Намагайтеся їсти більше простої їжі: сезонних овочів, води, а не майонезів і борошняних страв.
- Обов'язково робіть зарядку, розтяжки (потягушки), ще краще - разом із дитиною.
- Ходіть пішки, де це можливо. Щодня може бути корисно запитати себе: а що я зробив для себе? Тільки для себе. Піклуватися про себе - дуже важливо. Адже для того, щоб дбати про інших, потрібні сили!