ПРУЖНІСТЬ ТА СТОСУНКИ З ІНШИМИ. Ефективна комунікація.

Пружність допомагає переживати труднощі в житті людини. Вона допомагає оговтатися після стресу, а також зменшує його вплив.

Приклад: Людина з настановами «не пружності» говорить «шансів немає, ми ніколи не змінимось», «всі люди хочуть нас обдурити», «цей народ - як вони одягаються, як вони живуть, це ж жах». Такі та подібні твердження породжують відчуття страху та безнадії. Натомість настанови пружності - без засудження себе та інших, вони характеризують прийняття й інтерес до змін. 

Пружність це не те, що ти «маєш» або «не маєш», не те що дається від народження. Приклад пружності можуть показувати нам батьки. Але вони не завжди самі є пружними. Пружність - це спосіб підходу до складних ситуацій, внутрішня сила людини, її реалістичний оптимізм. Вона схожа на м'язи - може бути збільшена за умов регулярного тренування та практики. Пружність - це твоє особисте захисне знаряддя, що захищає від негативного впливу стресу.

Розвиток та підтримання стосунків, з використанням підтримки від інших.

Побудова і підтримання позитивних стосунків з іншими є однією зі складових пружності. Під час складних викликів ситуації чи тривалого стресу набагато легше з ними справитись, якщо є підтримка з боку сім'ї, друзів чи колег по роботі, навіть випадкових щирих добрих людей. 

Погані навички комунікації можуть змусити людину відчути себе самотньою та покинутою, вибирати уникання, залишаючись один на один з власними труднощами. Ви будете набагато ефективнішим у своїй професійній діяльності та вирішенні особистих питань, якщо звернетесь за підтримкою до інших людей, будете вчитись і вирішувати конфлікти, коли вони з'являються.

Пружність передбачає, що навіть у найскладніших ситуаціях ми цінуємо себе, дивимося на себе з позитивом, іноді можемо над собою жартувати, у нас є власний приватний простір. І ці якості включають у себе наступне.

Що таке впевнена самоповага в особистих стосунках?

Впевнена самоповага (або асертивність) в особистих стосунках допомагає успішно вирішувати професійні та міжособистісні труднощі, які є частиною життя. Мати впевнену самоповагу не означає бути агресивним чи неввічливим з іншими. Вона означає - позначити свої особисті межі, уміння відстояти себе та свої права, не почуваючись винним. Це означає розуміти свої потреби та брати до уваги інтереси інших також, оскільки, як сказав свого часу сер Олівер Уенделл дотепник і поет (1809 - 1894), «Свобода махати кулаком закінчується там, де починається ніс іншої людини». Холмс, американський автор,

Ефективна комунікація

Метою комунікації чи спілкування в стосунках є підвищення здатності мати якомога більше контролю над своїм життям через облашування справ з іншими людьми, підтримання конструктивних стосунків з іншими, через ефективне розв'язання труднощів. Загальна невизначеність життя, неясні завдання та важкі стосунки зумовлюють проблеми у ефективному вираженні того, що людині потрібно, не потрібно та чого вона хоче. Бути пружним до стресових ситуацій означає вміти та виражати, що ти думаєш, відчуваєш таким чином, що можна буде досягнути певних позитивних результатів у ході вирішення труднощів та побудови стосунків.

Використання впевненої самоповаги у спілкуванні включає в себе три основні навички:

■ давати зрозуміти, як ви себе почуваєте;
■ з повагою до інших давати інформацію про те, що вам потрібно;
■ говорити «ні» на вимоги, прохання, які не відповідають вашим потребам та інтересам.

Спроба переконати нас змінити свою думку

Ви маєте передбачати, що люди намагатимуться переконати вас змінити думку або піддаватимуть сумніву ваше рішення. Тому було б непогано підготуватися заздалегідь.

■ Кожен раз, коли ви говоритимете «ні», ви можете відчувати певний дискомфорт за інших людей, проте це краще, ніж ставити себе у дискомфорте становище, роблячи те, чого не хочеться.

Приготуйтеся до питань на зразок «А чому ні?». Насправді, це не питання, а ствердження, які ставлять під сумнів ваше право казати «ні». І оскільки вони не є питаннями, то насправді не потребують відповіді.

Ви: «Ні, я не зможу допомогти тобі з цим сьогодні».

Інший: «Чому ні? Це займе тільки годину чи дві».

Варто бути готовим до того, що, коли ви говорите «ні», інші люди будуть намагатись змінити вашу думку. Будьте готовим до запитань типу «Чому?», «А якщо в інший час?».

Намагайтеся не виправдовуватися за свою відмову. Таким чином ви відкриєте можливість до суперечки або довгого обговорення. 

«Я не зможу зробити цього у п'ятницю, бо маю інші плани», «Добре, а як щодо суботи?». У разі необхідності ви можете запропонувати той варіант, який би вас влаштував. У разі, коли вас змушують, використовуйте техніку «зіпсованої плівки», повторюйте свою відповідь спокійно та впевнено до того моменту, коли співрозмовник зрозуміє та почує вас. Остаточна відповідь може бути такою: «Я сказав «ні» у найкращий спосіб. Я хочу попросити тебе поважати мою відповідь. Ти можеш це зробити?».

■ Розуміти свої потреби і встановити межі або вміти говорити «ні» іншим є найефективнішим способом відчути контроль над власним життям, спілкуючись з іншими.

Розвиток і зміцнення таких особистих якостей - таких, як реалістичне мислення, оптимізм і особисті цінності, дає змогу вам відчувати більше контролю над своїм життям. Пружність також підтримується розвитком надійних зв'язків з іншими через вдячність, пробачення та щедрість. Щоденний розвиток цих якостей зменшує такі негативні емоції, як злість і образа, що самі по собі є внутрішніми стресорами. Дослідження показали, що такі особисті якості підсилюють функцію імунітету.

Усе можливо 

Більшість людей погоджується з тим, що фактично можливо все. Можливо, ви можете отруїтись і захворіти наступного разу через те, що ви були не уважні до якості їжі. Також можливо, що ви загинете, коли наступного разу сядете за руль. Незважаючи на це, люди продовжують їсти і водити машини. Як їм вдається це робити? Незважаючи на те, що погані речи можуть статися, базуючись на своєму досвіді, люди вирішили, що це не є дуже вірогідним для них.

Більшість часу люди міркують реалістично. Вони розуміють, що можливо все. Виходячи з цього, потреба оцінювати, що можливо, при прийнятті рішень, є дуже малою. Реалістичне мислення є вагомою складовою пружності та дозволяє нам ігнорувати всі сценарії, що є можливими, і концентруватися на тому, що вірогідно може статися.

Мова безсилля

Мова, яку ми використовуємо, є прямим відображенням того, як ми бачимо світ. Коли ми сприймаємо себе безпорадними, наче пішаки на шаховій дошці життя, наш вибір мови спілкування буде ілюструвати це наше відчуття. Ось деякі приклади того, як наша мова відображає наше відчуття безсилості, безпорадності та безнадії: 

■ Все, що вона говорить, просто вбиває мене.
■ Мої сестри завжди виштовхують мене всередину.
■ Мій чоловік мною маніпулює, щоб заставити мене відчувати себе винною, коли ми говоримо про моє минуле.
■ Мені постійно доводиться бути з моєю мамою, і це мене пригнічує.
■ Мене не поважає моя країна.
■ Я вже втомився від того, що мене постійно зневажають.
■ Мене постійно втягують у ці суперечки.
■ Вона завжди заставляє мене робити те, що вона хоче.
■ Вони постійно мене втягують у свої дискусії.
■ Мій керівник використовує кожну можливість, щоб мною скористатися.
■ Вона ніколи не дає мені розважитися.
■ Я завжди потрапляю у її пастку.

■ Я думав, що я допомагав, але він просто зробив із мене дурня.
■ Коли ми говорили, він постійно мене принижував. 

Якщо ви подивитеся уважно, ви побачите, що кожний з цих висловів передбачає, що ви не маєте контролю над якоюсь зовнішньою силою. Це приклад того, як наше мислення притягує відчуття безсилля. Якщо ви дослідите ці вислови, ви побачите, що там немає такої сили, що заставляє вас робити те, чого ви не хочете. Зміна цієї системи переконань потребує зміни вашої мови, а, значить, і вашого мислення. Зміна нашої манери говорити також змінює нашу манеру думати.

Мова запрошення

Багато з наших взаємодій є серією запрошень, що ми пропонуємо один одному. Кожне запрошення ми можемо прийняти чи відхилити. Якщо ви подивитесь на кожну фразу мови безсилля, то побачите, що зміна фразування може перетворити будь-яку ситуацію на запрошення.

Коли ви це робите, ви відчуваєте, що ваше відчуття безсилля або відчуття себе жертвою починає змінюватися. Просто нагадуйте собі, що це просто запрошення зробити щось, чого ви не хочете, і відразу стає очевидним, що ви можете його відхилити. Це дає змогу вам обирати, що робити у кожній ситуації.

Ось як виглядає мова запрошення

Твердження безсилості	Перероблене у запрошення
Вона мене розлютила, коли сказала це.	Вона пропонувала мені розлютитись, коли вона сказала це.
Я насправді втомився від того, що мною постійно помикають.	Мені регулярно пропонують робити те, чого я не хочу. І я згоджуюсь.
Мене постійно втягують у ці суперечки.	Мене запрошують почати сперечатися з ними.
Мене пригноблює бути з цими двома.	Ці двоє мене запрошують почуватися пригніченим.
Вона завжди заставляє мене робити те, що вона хоче.	Вона завжди мені пропонує погодитися на її управління.
Мене не поважає моя країна.	Виникають такі ситуації у стосунках з іншими, коли у мене складається враження (коли я обираю відчувати), що мене не поважають.
Кожного разу, коли ми говоримо, він заставляє мене почуватися винним.	Кожного разу, коли ми говоримо, він запрошує мене почуватися винним щодо моїх рішень.
Вона ніколи не дає мені розважитися.	Вона завжди пропонує мені уникати речей, якими я насолоджуюся.
Здається, мною завжди користуються.	Здається, мене запрошують робити речі, які не відповідають моїм інтересам.
Я завжди потрапляю в її пастку.	Вона завжди запрошує мене робити те, що скоріше в її інтересах, ніж у моїх.

Оптимізм — це сукупність вірувань, які допомагають сфокусуватись на можливостях у житті. Оптимізм — це не рожеві окуляри, це чисті окуляри, які допомагають сприймати життя таким, як воно є. Оптимізм дає змогу побачити можливості, які з'являються через труднощі у житті. Там де, песиміст бачить труднощі, оптиміст бачить можливості.

Як оптимізм, так і песимізм впливають на вашу пружність через вплив на ваше здоров’я, поведінку, відчуття щастя, успіху, мислення. Досліди показали, що оптимізм приводить до довготривалого здоров’я та більшої опірності хворобам.

За матеріалами посібника "Ми пережили: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних і дітей". Київ. 2016.