Ідеї, які допоможуть батькам розвинути в дітей вдумливе розуміння емоцій іншої людини
Одна з головних характеристик морально розвинених дітей – це емпатія* та здатність піклуватися про оточуючих людей. Важливо пам'ятати, що хоча наші діти й народжуються із природними здібностями до емпатії та великодушності, розвиток цих рис характеру не відбувається природним чином, більше того, згасає, якщо їх залишити без уваги.
Дослідники виявили, що діти, які мають ці якості, пройшли через відповідне виховання, тобто це означає, що найсильніший вплив на розвиток у дитини здатності піклуватися про потреби інших людей мають її батьки. Це процес повільний і поступовий, але якщо батьки з раннього віку будуть усвідомлено й цілеспрямовано розвивати в дітей дані риси характеру, імовірність успіху дуже висока, отже, дитина виросте небайдужою людиною, здатною глибоко й тонко відчувати.
Дуже важливо розвивати й почуття подяки, яке виражається в повсякденному житті. У наші дні стрімко зростає кількість так званих дітей-«дай». Вони знають, що батьки обов'язково виконають усі їхні забаганки. Не робіть так! Установіть у сім'ї керівні принципи та неухильно дотримуйтесь їх. Якщо мати надто балує дітей матеріальними подарунками, то через кілька років може виявити, що діти виросли зовсім не такими, як вона хотіла. Замість того щоби смітити грішми на величезну кількість подарунків, краще відкладайте їх на вищу освіту дитини. Ключовий момент полягає в тому, що спочатку мама повинна визначити, якими вона хоче бачити своїх дітей у майбутньому, а потім свідомо виховувати їх відповідним чином.
Учіть дитину думати про проблеми й потреби інших людей. Ось кілька ідей, які допоможуть вам у цьому.
- Нехай дитина подумки поміняється ролями з опонентом. Наступного разу, коли виникне конфлікт між вашою дитиною та її другом (або між вами й вашою дитиною), попросіть її зупинитись і подумати, що б вона відчула на місці свого опонента, якби помінялася з ним місцями. Потім попросіть дитину просто зараз обговорити проблему з точки зору свого опонента: «Що в цій ситуації могла би сказати або зробити інша людина?». Якщо дитина ще маленька, ефективно й корисно використовувати ляльки, при цьому кожна лялька може представляти одного з учасників конфлікту. Це дуже сприяє розвитку емпатії.
- Звертайте увагу дитини на її байдужу поведінку. Щоразу, коли ваша дитина діє недоброзичливо, використовуйте це як можливість допомогти їй стати більш сприйнятливою до почуттів інших людей. Просто зверніть увагу дитини на вплив її дій: «Тим, що ти прогнав Петрика, бо захотів грати з Марійкою, ти проявив неуважність до іншої людини, безцеремонність і відсутність такту. Що б ти відчув на його місці?»; «Ти перемкнув канал телевізора на мультфільми, не спитавши батька, чи хоче він додивитися свою передачу. Що б ти відчув, якби з тобою зробили так само?».
- Станьте прикладом істинної щедрості й великодушності. Спробуйте знайти приводи і способи навчити дитину «віддавати», щоб вона змогла відчути величезну радість, яка виникає при цьому. Почніть робити це у присутності дитини, і нехай вона, спостерігаючи за вами, сама долучається до цього, діє разом з вами. Ідеї такі: «Наш сусід захворів, давай зваримо й віднесемо йому гарячий бульйон»; «Тато так стомився. Давай зробимо йому сюрприз і складемо газети, щоб йому не довелось робити це самому». Зробіть прояви щедрості й допомоги іншим людям природним і радісним заняттям, учіть дитину віддавати.
- Учіть дитину ділитися. Це один з перших прикладів моральної поведінки, якого ми повинні навчити наших дітей, починаючи приблизно із дво- або трирічного віку. Коли дитині виповниться два роки, ви можете починати: «Давай ти будеш кататись на гойдалці по черзі зі своїм другом. Спочатку його черга, потім твоя, потім знову його». Малюкам іноді треба «вмикати таймер», свого роду своєчасне нагадування про те, що іншій людині теж необхідно дати можливість пограти з цією іграшкою. Перед тим як до вас у гості прийдуть друзі вашої дитини, проведіть невелику психологічну підготовку, ставлячи дитині такі запитання: «Якими іграшками ти готовий поділитися зі своїм другом?», «Як ти думаєш, яка з твоїх іграшок найбільше сподобається твоєму другу?». Приберіть особливо значущі й дорогі для вашої дитини іграшки, якими вона свідомо не захоче ділитись і через які, відповідно, виникнуть сварки. На цьому етапі важливо допомогти дитині навчитись думати про потреби й почуттях інших людей.
Сім порад про те, що варто й чого не варто робити, щоби створити в родині атмосферу емпатії
Емпатія – це основа людяності та ключ до будь-яких добрих стосунків, особистих і професійних. У деяких дітей вона розвинена більше, ніж у інших. Але не засмучуйтесь, емпатія – здатність розділяти почуття й емоції іншої людини, що допомагає краще розуміти мотиви її вчинків, – це те, чого, на думку експертів, можна й треба вчитись.
Однак основне визначення емпатії каже про величезну глибину цього почуття, здатного привести до змін і сприяти створенню позитивних взаємин. Крім прийняття емоцій і точки зору іншої людини емпатія може стирати межі та спонукати до дії.
Чи може покоління дітей, вихованих в атмосфері співпереживання, змінити цей світ на краще? Уявімо собі на хвилинку, що світовою політикою керують емпатичні, співчутливі люди. Немає ні голоду, ні безхатченків, ні воєн. Уявімо собі школи, заповнені справжніми прихильниками емпатії – дітьми та вчителями. Немає місця булінгу й жорстокості. Не кажучи вже про те, що в сім'ях, які дотримуються принципів емпатії й чуйності, рідше виникають конфлікти...
Але як створити у своєму домі атмосферу емпатії? Щоб навчити емпатії, треба її проявляти! Стратегія виховання «Роби так, як я кажу, а не так, як я роблю» не допоможе домогтися успіху. Пам'ятайте: діти постійно спостерігають за вами й копіюють вас.
Далі подаються ідеї про те, як розвинути почуття емпатії вашої дитини й уникати звичок, які руйнують емпатичне мислення.
1. На власному прикладі показуйте турботу про тих, хто вас оточує
Проявляйте участь і турботу про людей за межами вашого кола, а також про членів своєї сім'ї, друзів і колег. У спекотний день запропонуйте листоноші склянку води. Заспівайте разом з вуличним музикою знайому вам пісню. Порозмовляйте з незнайомими людьми в черзі у продуктовому магазині або пропустіть уперед того, хто виглядає стомленим чи погано почувається.
Не засуджуйте інших людей, не ображайте, не обзивайте їх. Не будьте грубими й нетактовними. Не поширюйте пліток про сусідів, особливо тих, з якими ви періодично разом проводите дозвілля чи привітно вітаєтеся при зустрічі.
2. Демонструйте вміння слухати
Ось кілька рекомендацій про це:
- Слухайте по-справжньому, зосереджено й активно.
- Ваша мова тіла й вираз обличчя повинні підтверджувати те, що ви уважно слухаєте. Кивайте, співчутливо зітхайте, реагуйте мімікою і т. п.
- Відповідайте на слова людей.
Не формулюйте відповідь, доки інша людина не завершить висловлювати запитання. Не переривайте її.
3. Будьте великодушними
Пам'ятайте: пробачення не пов'язане з іншою людиною. Воно полягає у ваших власних рішеннях і почуттях. Нехай дитина бачить, що ви вище дріб'язкових образ.
Не тримайте образи, не прагніть помсти, не проявляйте жорстокості чи злості, не карайте «мовчанням» рідних людей.
4. Кидайте виклик забобонам і стереотипам
Навчайте дітей бути неупередженими й вивчати будь-яке питання, виходячи з усіх можливих точок зору. Це означає, що ви теж повинні бути неупередженими. Подумайте над тим, яким є ваше коло друзів. Дуже важливо, щоб дитина міркувала про раси, забобони та стереотипи.
Не бійтесь розмовляти з дитиною про расу, нерівності та дискримінації. Якщо ви помічаєте прояв упередженості або помилкових стереотипів, не залишайте їх без уваги й ваших коментарів.
5. Допомагайте дітям учитись розуміти, висловлювати й контролювати свої почуття
Деякі почуття вашої дитини можуть перешкоджати розвитку її здатності співпереживати. Допомагайте дитині вчитись розпізнавати почуття інших людей під час читання книг, перегляду фільмів або телевізійних передач.
Не закривайте дитині рот такими фразами, як «Припини. Я не хочу це чути» або «Великі дівчатка не плачуть». Не применшуйте й не нехтуйте почуттями дитини. Не ігноруйте емоції, які їй важко висловити, а тим більше емоції, які вона намагається пригнічити.
6. Заохочуйте почуття відповідальності
Діти повинні брати участь у житті сім'ї. Проводьте сімейні зібрання, на яких вони зможуть ставити та обговорювати свої проблемні питання та висловлювати власну думку. Призначайте дітям домашні обов'язки й навчайте їх життєвих навичок. Нехай вони допомагають вам у громадській діяльності та волонтерській роботі.
Не перешкоджайте прагненню дітей допомагати іншим, навіть незнайомим людям, але при цьому навчайте їх здорового балансу між добротою й безпекою.
7. Залучайте дітей до занять літературою та мистецтвом
Оточіть вашу дитину книгами й музикою різних культур. Чим більше, тим краще! Картини, книги й музика дозволяють дітям пізнавати й опосередковано переживати досвід іншої людини, краще розуміти її внутрішній світ. Крім того, вони надають невичерпні теми для розмов.
Не перешкоджайте польоту фантазії та уяви вашої дитини.
За матеріалами платформи Розвиток дитини