«Світлофор». Розгляньте разом із дитиною світлофор і поясніть принцип його дії. Приготуйте кілька наборів кружалець червоного, жовтого та зеленого кольорів. Розкладіть їх у кімнатах, покладіть один до своєї сумочки.
Знак «Стоп». Намалюйте разом знак «СТОП» і домовтеся, що як тільки дитина відчує, що починає сильно сердитися, то відразу дістане цей знак і скаже вголос або подумки: «Стоп!» Ви самі теж можете спробувати використовувати такий знак для приборкання свого гніву.
«Кривляки». Кривляйтеся з малюком перед дзеркалом. Зображуйте різноманітні емоції. Зверніть особливу увагу на міміку розгніваної людини.
«Чарівна кулька». Коли почуття вже переповнили малюка, йому вкрай важко заспокоїтися. Якщо бачите, що дитина засмучена або збуджена і ось-ось заплаче, запропонуйте їй зробити глибокий вдих і повільний видих: «Нумо надуватися, як повітряні кульки! Цікаво, в кого більше поміститься повітря? А тепер повільно-повільно випускаймо з наших кульок повітря».
«Лимон». Якщо дитина явно роздратована і сердиться, попросіть її міцно-міцно стиснути, а потім поступово розслабити кулаки: «Ти такий сердитий. Ану стисни кулачки, покажи, як сильно ти сердишся А ще сильніше можеш розсердитися?» Потім попросіть дитину розтиснути пальці і, нарешті, розкрити долоні, повністю розслабивши руки.
«Могутнє дерево». Попросіть дитину якомога сильніше натиснути п’ятами на підлогу, напружити все тіло, руки, ноги; міцно зціпити зуби: «Ти могутнє дерево, дуже міцне, в тебе сильне коріння, яке йде глибоко в землю, тобі ніхто не страшний. Це поза впевненої людини».
«Лев». Запропонуйте дитині уявити себе левом: «Він гарний, спокійний, упевнений у своїх силах, голова гордо піднята, плечі розправлені. Його звуть так, як тебе (ім’я дитини), у нього твої очі, тіло. Ти лев!» Можна запропонувати погарчати, як лев.
Ігровий прийом «Диво-речі». Для опанування сильних емоцій дитини можуть стати у пригоді різноманітні предмети, такі як:
• чашка: в неї можна кричати;
• миска або ванна з водою: в них можна жбурляти гумові іграшки;
• аркуші паперу: їх можна м’яти, рвати, з силою кидати в мішень на стіні;
• олівці: ними можна намалювати неприємну ситуацію, а потім заштрихувати або зім’яти малюнок;
• пластилін: з нього можна зліпити фігурку кривдника, а потім зім’яти або переробити її;
• подушка: її можна кидати, бити, штовхати; виділіть окрему подушку «для розрядки»; не варто використовувати для цього м’які іграшки і ляльок, а от боксерська груша згодиться;
• пісочний годинник: якщо вам здається, що маленький скандаліст здатний вас зараз почути, запропонуйте йому зменшувати інтенсивність свого крику відповідно до того, як падають піщинки в пісочному годиннику, – спочатку голосно, потім тихіше й тихіше. Поставте на стіл пісочний годинник і скажіть дитині, що вона може поплакати, поки пісок перетікає з однієї половинки в іншу, а потім повинна заспокоїтися. Спостерігаючи за рухом піщинок, дитина, скоріше за все, припинить плакати. Для цієї мети добре підходять так звані піщані картинки – подвійний скляний екран, усередині якого пересипається пофарбований пісок, утворюючи химерні ландшафти.
Отже, процес розвитку емоцій починається з раннього дитинства, і важливою умовою формування емоцій та почуттів є турбота дорослих. Дитина, обділена любов’ю та ласкою, сама виростає холодною. Також дитина не повинна обмежуватися лише власними почуттями, а повинна вміти виявляти їх в інших людей, співчувати, проявляти свої емоції адекватно до ситуації та в конструктивний спосіб. Це дозволить їй налагоджувати спілкування з різними
людьми, адекватно переживати стресові ситуації та залишатися здоровою.