Якщо керівник закладу освіти отримав заяву або повідомлення про випадок булінгу – він зобов’язаний скликати в закладі освіти засідання комісії з розгляду випадку булінгу. Це встановлює пункт 2 розділу 2 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування). Таку комісію керівник скликає не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення про булінг. Служба освітнього омбудсмена рекомендує учасникам освітнього процесу повідомляти про булінг письмовою заявою, а не усно. Це сприятиме об’єктивнішій роботі комісії та допоможе зібрати факти й докази для подальшого розслідування відповідними органами.
Робота комісії важлива в ситуації, коли стався випадок, що має ознаки булінгу. Щоб зупинити цькування, комісія з’ясовує причини булінгу та має надати рекомендації для створення безпечного середовища в закладі освіти й забезпечити сторонам необхідну психологічну допомогу.
Комісія не має повноважень спростовувати або підтверджувати сам факт булінгу – це роблять правоохоронні органи та суд, але вона збирає й аналізує інформацію та видає протокол із рішенням.
Іноді ж директор або вчитель, який входить до складу комісії, сам може бути кривдником. Як правильно скликати комісію та як вона має діяти в такому разі? Наразі це питання не врегульовано законодавчо й потребує чіткого законодавчого врегулювання, тому працівники Служби освітнього омбудсмена, працюючи в робочій групі щодо внесення змін до законодавства щодо булінгу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, подавали відповідні пропозиції до Закону України “Про освіту”.
Звертаємо увагу учасників освітнього процесу, як має працювати комісія з розгляду випадку булінгу:
- чи має комісія діяти в закладі освіти постійно
- хто входить до складу комісії
- чи мають право брати участь у засіданні комісії батьки та здобувачі освіти
- як бути, якщо член комісії з випадку булінгу – кривдник або потерпілий
- які права та обов’язки членів комісії
- які права осіб, залучених до засідання комісії
- хто та як повідомляє про засідання комісії
- чи має комісія право встановлювати факт наявності, відсутності булінгу
- як комісія перевіряє ситуацію
- як комісія має здійснювати опитування неповнолітніх сторін булінгу
- хто відповідає за конфіденційність та захист персональних даних
- як комісія приймає рішення.
Про те, як правильно писати заяву про булінг, – в окремій публікації Служби освітнього омбудсмена.
КОМІСІЯ МАЄ ДІЯТИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ПОСТІЙНО
Комісія діє та виконує свої обов’язки на постійній основі, що визначає пункт 1 розділу 3 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) (далі – Порядок). На цьому наголошується у роз’ясненні МОН щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 (далі – роз’яснення). Тобто незалежно від того, отримував керівник закладу освіти заяву про випадок булінгу, чи ні, він у будь-якому разі зобов’язаний створити таку комісію. Керівник видає відповідний наказ про створення цієї комісії.
ЧИ МАЮТЬ ПРАВО БРАТИ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КОМІСІЇ БАТЬКИ ТА ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ
Пункт 2 розділу 3 Порядку визначає, що батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу до участі в засіданні комісії залучаються за їхньою згодою.
Також до участі у засіданні комісії можуть залучатися:
- сторони булінгу (кривдник, потерпілий, свідки та їхні батьки, якщо сторони булінгу є неповнолітніми)
- представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу в закладах освіти (Служба освітнього омбудсмена, органи місцевого самоврядування, засновник закладу освіти або уповноважений ним орган, поліція).
Долучення до засідання комісії інших суб’єктів реагування на випадки булінгу та сторін булінгу не є обов’язковим, але це може сприяти більшій об’єктивності розгляду ситуації та допоможе підтвердити чи спростувати факти булінгу.
ЯК БУТИ, ЯКЩО ЧЛЕН КОМІСІЇ З ВИПАДКУ БУЛІНГУ – КРИВДНИК АБО ПОТЕРПІЛИЙ
У роз’ясненні МОН йдеться, якщо будь-хто із членів комісії, зокрема, голова, заступник голови, секретар у конкретному випадку булінгу, який розглядається комісією, є кривдником або потерпілим, це створює ситуацію конфлікту інтересів. Й у таких випадках комісія повинна виключити (відсторонити) таку особу зі свого складу, замінивши для дотримання кворуму під час голосування, або покласти виконання обов’язків на одного з членів комісії.
Але наразі це питання не врегульовано законодавчо й потребує чіткого законодавчого врегулювання, тому працівники Служби освітнього омбудсмена, працюючи в робочій групі щодо внесення змін до законодавства щодо булінгу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, подавали відповідні пропозиції до Закону України “Про освіту”.
КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ТА ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Як ми вже зазначали, кожен член комісії зобов’язаний не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб, що визначено пунктом 6 розділу 3 Порядку. У роз’ясненні МОН наголошує, що члени комісії повинні бути ознайомлені зі своїми правами та обов’язками, особливо щодо дотримання конфіденційності, письмово під підпис.
Також пункт 9 розділу 4 Порядку визначає, що особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватися принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Це стосується і сторін булінгу, батьків здобувачів освіти й інших суб’єктів реагування на випадки булінгу.
ЯК КОМІСІЯ ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ
Відповідно до розділу 4 Порядку, засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються через відкрите голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним. Під час засідання секретар комісії веде протокол за формою згідно з додатком до Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
У роз’ясненні МОН рекомендує для того, щоб забезпечити достовірність протоколу та уникнути можливих довільних тлумачень, спотворень позиції учасників засідання, здійснювати аудіозапис засідання комісії, попередивши його учасників.
У роз’ясненні МОН звертає увагу, що під час доведення рішення комісії до відома батьків голова комісії має наголосити, що батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу.
За матеріалами Служби освітнього омбудсмена