«Я не вмію», «у мене не вийде», «я гірший за інших» — ці фрази від власної дитини крають серце батьків. Самооцінка дошкільника та молодшого школяра — це не просто думка про себе, це той фундамент, на якому будується його майбутня сміливість, здатність долати труднощі та будувати стосунки з оточенням.
Психологи нагадують: самооцінка дитини у цьому віці надзвичайно гнучка. Вона формується не з особистих досягнень, а з того «дзеркала», яким для неї є ми — дорослі. Кожне наше слово, погляд чи реакція на помилку додають або забирають краплинку впевненості з дитячої внутрішньої скарбнички.
Проте корекція самооцінки — це не про суцільні похвали. Це про формування адекватного, позитивного та стійкого образу «Я». І найкращий спосіб допомогти дитині пізнати свої сильні сторони та прийняти себе — це гра. Адже саме в грі дитина почувається безпечно, може експериментувати з ролями та без страху «приміряти» на себе успіх.
У цій статті ми розберемо кілька дієвих ігрових методик, які ви можете легко практикувати вдома. Вони допоможуть вашому малюку не лише побачити свою унікальність, а й навчитися цінувати власні досягнення.
Ми навчимося створювати «Автопортрет», який розкриває внутрішній світ, запалимо «Зірку нашої квартири» та почнемо наповнювати справжню «Скарбничку досягнень», що стане наочним доказом сили вашої дитини.
Перейдемо до практики?
Гра «Автопортрет в техниці колажу»
Матеріалом для гри можуть бути будь-які журнали: дитячі, дорослі, рекламні буклети, календарі.
Для свого портрету діти самі підбирають очі, ніс, рот, волосся. Будь-які деталі можна домалювати фарбами, фломастерами або олівцями. При цьому деталі можуть не підходити один одному за пропорціями і колірною гаммою.
Техніка колажу корисна для дітей, які сумніваються у своїх силах, так як колаж не вимагає вміння малювати. Варто лише підібрати картинки, які сподобались і згрупувати їх.
Звичайно, такі портрети мало схожі на своїх господарів саме в портретному відношенні, але в них можна побачити ставлення дітей до себе, навколишнього світу, їх характер, мрії, цінності. У такому портреті дитина втілює свій образ, прикрашає себе, робить цікавішим, сильнішим, успішнішим. При цьому часто результати такого автопортрету можуть шокувати батьків.
«Автопортрет» – гра, спрямована на зняття напруги, розкриття потенціалу дитини, сприяє створенню ситуації успіху та візуалізації підсвідомих потреб дитини.
Гра «Зірка нашої квартири»
Ця гра на підвищення самооцінки хоча і спрямована на допомогу дитині, але призначена, скоріше, для дорослих. Саме вони повинні підкріпити самооцінку дитини, показати їй самій все краще, що в ній є.
Інструкція для батьків. Створіть у вашій квартирі невеликий стенд, присвячений дитині. Обговоріть час його використання, припустимо тиждень або два. На цей період ваша дитина стане “зіркою вашої квартири”, так як всі інші члени сім’ї будуть стежити за її успіхами, відзначати її позитивні сторони. У центрі стенду помістіть фотографію дитини. Поруч приклейте пелюстки, на яких будете робити записи (можна виготовити і варіант простіше, він більше сподобається учням середнього шкільного віку – у вигляді паркану, на якому всі пишуть що хочуть і в будь-якому його місці).Протягом зазначеного часу на цьому стенді повинні з’являтися написи, зроблені членами сім’ї , які стосуються як постійних характеристик дитини, які вони цінують, так і тих її досягнень і добрих справ, які вони помітили за поточний день. При бажанні дитина і сама може додати замітку про себе.
Примітка. Якщо дітей у вашій родині кілька, то, звичайно, потрібно створити такий же “зірковий” стенд і для інших, але використовувати їх потрібно по черзі – “зірка вашої квартири” повинна відчувати свою винятковість і унікальність протягом відведеного їй часу, отримати сповна обсяг уваги близьких, хоча б у грі не розділяючи його з братами і сестрами. Після закінчення терміну дії стенду його віддають на пам’ять самій дитині, а та, якщо хоче, може розмістити його у себе в кімнаті.
Гра «Скарбничку досягнень»
Дану гру можна використовувати спочатку для підняття самооцінки дитини в цілому, а потім для підвищення віри в свої сили в будь-якій конкретній справі.
Це дуже гарна гра, яка повинна перерости в звичку бачити і цінувати свої маленькі перемоги кожен день. Ви дійсно зможете досягти такої, здавалося б, глобальної мети, якщо будете систематично використовувати цей ігровий прийом. Надалі можна буде замінити його усним обговоренням своїх щоденних досягнень.Отже, візьміть будь-яку картонну коробку або банку і разом з дитиною оформіть її так, як їй хотілося б, щоб виглядала скарбничка її головних цінностей – маленьких і великих власних успіхів у житті. Можливо, на поверхні цієї скарбнички з’являться малюнки, що відображають предмети, які якось пов’язані з поняттям “успіх”, або це будуть просто симпатичні візерунки. Залиште вибір за дитиною.
Окремо приготуйте невеликі листочки паперу.
А тепер введіть правило: коли дитина повертається додому, вона обов’язково повинна згадати і написати на листочку про успіх, якого вона досягла за день. Наприклад, “Добре прочитала вірш біля дошки”, “Намалювала відмінний малюнок на тему” Осінь “,” Зробила подарунок бабусі, який їй дуже сподобався”,” Змогла написати контрольну з математики на “п’ять” та багато інших”. Ці записи кладуться в скарбничку досягнень.
Важливо, щоб навіть у найбільш несприятливий день дитина змогла знайти щось, що їй вдалося. Така скарбничка з часом сама по собі наповнює дітей гордістю і більшою впевненістю в свої сили, особливо якщо батьки та інші члени сім’ї ставляться до її маленьких перемог з повагою.
До цієї скарбничці можна звертатися, коли дитині здається, що вона зустрілась з непереборними для неї труднощами, або в періоди, коли вона критикує сама себе. У такі періоди корисно згадати, що у вашої дитини є досвід подолання труднощів і досягнення успіху. Це допоможе їй налаштуватися на позитивний лад.