Соціальні ролики з порадами психологів

Як розмовляти з дитиною про війну? 

Як справлятися зі стресом? 

Як впоратись з синдромом “того, хто вижив” та зберегти емоційний зв’язок у тимчасовій розлуці з родиною? 

“Корисно для кожного” зібрали прості та дієві поради, аби допомогти.

Ця ініціатива має на меті підтримати українців, що страждають під час війни та надати їм корисні психологічні поради щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їх наслідків.

Дивіться всі 8 серій циклу “Корисно для кожного” за посиланням

https://www.youtube.com/playlist?list=PLcypUD7MDQUZp8NxsP-0PjOyvBxmR9Tjf

Методика "Коло контролю"

Якщо через власне почуття безсилля ви не здатні допомагати іншим, варто визначити проблеми, з якими ви можете впоратися, а з якими — ні. Пробачте себе і будьте чуйними до себе, якщо ви не можете допомогти іншим у певній ситуації.

НАПРИКЛАД:

Що я можу контролювати:

• Я розмовляю з іншими турботливо та з підтримкою
• Я виконую всі необхідні правила безпеки під час повітряних тривог
• Я поширюю лише достовірну інформацію

Поза моїм контролем:

• Як діють інші
• Як реагує уряд
• Поширення чуток
• Хтось помирає
• Хтось втрачає роботу
• Хтось покидає домівки та тварин

Будьте реалістами стосовно того, що ви можете і що не можете контролювати. Відмовтеся від того, що поза вашим контролем.

Чи доречно мріяти під час війни?

Як дорослі можуть допомогти дітям і дозволити собі зберегти здатність мріяти

Мрії – це «паливо» для нашого життя. Вони переносять нас із теперішнього в майбутнє та дають надію. Надія та мрії – один із ресурсів нашого воєнного часу, і важливо дозволити собі ним користуватись.

Стрес та травматизація звужують наше відчуття реальності. Чим більший рівень стресу та травматизації – тим більше ми сфокусовані на минулих переживаннях, які постійно

Поради для батьків: як надавати допомогу дітям дошкільного віку після травмуючих подій

 

Поведінка дитини: загальна тривожність

У маленьких дітей може розвинутися страх перед тим, як залишитися на самоті, як знаходитися у ванній кімнаті, йти до ліжка або розлучитися зі своїми батьками в інший спосіб. Діти хочуть вірити, що їхні батьки можуть захистити їх у будь-яких ситуаціях і що інші дорослі, наприклад виховательки або поліцейські, тут для того, щоб допомогти їм.

РЕАКЦІЯ БАТЬКІВ

• Будьте зі своєю дитиною за можливості максимально спокійними. Намагайтеся не показувати своїй дитині власних страхів.

  Допоможіть своїй дитині знову повірити, що ви не покинете її та зможете її захистити.

  Нагадайте своїй дитині про те, що є люди, які піклуються про захист родин, і що в разі потреби ваша родина може отримати додаткову допомогу.

  Коли ви йдете, заспокойте свою дитину, що повернетесь. Назвіть зрозумілою мовою реальний час, коли ви повернетесь, і будьте пунктуальні.

  Дайте дитині можливість поділитися своїми страхами.

ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ АБО СКАЗАТИ БАТЬКИ

• Слідкуйте, щоб ваша дитина випадково не почула про ваші страхи та хвилювання, коли ви розмовляєте по телефону або з іншими людьми.

  Кажіть щось на кшталт: «Ми тут у безпеці, і люди прикладають багато зусиль, щоб бути певними, що в нас все добре».

  Кажіть: «Йди до мене та візьми мене за руку, якщо тобі страшно. Тоді я знатиму, коли ти мені хочеш щось сказати».

• Поведінка дитини: вона непокоїться,

• що з кимось з її батьків станеться щось погане.

 

 (Можливо, що у батьків є такі ж самі непокоєння).

ЯК Я МОЖУ ЗРОЗУМІТИ СВОЮ ДИТИНУ?

Мати такі страхи після пережитої небезпеки — це нормально.

Ці страхи можуть бути ще сильнішими, якщо ваша дитина під час травмуючої події була розлучена з близькими.

ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ АБО СКАЗАТИ БАТЬКИ

• Нагадуйте своїй дитині й собі, що зараз ви у безпеці.

  Якщо ви не впевнені, поясніть своїй дитині, що робите все, щоб добратися до безпечного місця.

  Розробіть план — хто буде турбуватися про вашу дитину, якщо з вами щось трапиться. Можливо, це допоможе заспокоїтися вам самим.

  Робіть разом зі своєю дитиною приємні речі. Тоді ваша дитина зможе простіше забути про свої непокоєння.

  непокоїться, що з вами станеться щось погане. (Можливо, у вас є такі ж самі непокоєння).

• За матеріалами сайта https://elternratgeber-fluechtlinge.de/uk/

40 ігор у темряві

Ігри для відновлення відчуття безпеки, близькості та запобігання травматизації

Страх темряви – це, з одного боку, віковий страх у дітей. З іншого – один із наслідків хронічного стресу та травматизації. Для того, щоб підтримати дитину, щоб не допустити загострення її стану – ми можемо запропонувати ігри. Гра – найпростіший спосіб трансформувати напругу.

Важливо пам’ятати: коли один канал сприйняття депривований, в стані перезбудження чи неактивний, інші в більшому навантаженні та чутливості;
якщо ми переживаємо складний досвід і при цьому дієві, відчуваємо близькість – у нас залишається відчуття сили.

Ідеї ігор у темряві для дітей різного віку

Як розповісти дитині про смерть близької людини

Як розповісти дитині про смерть близької людини, підготувати до похорону та підтримати в скорботі. Нажаль, саме по цій складній темі зараз більшість запитів до психологів.

Матеріал згруповано за блоками:

- підготовка до розмови,

- розмова,

- можливі реакції дітей (підготовка до похорону),

- похорон,

- адаптація дитини (можливі реакції, підтримка, збереження пам'яті),

- групи підтримки.

💗 Підготовка до розмови

Дотримуйтесь 4 "правил розмови":

• Близький дорослий - з дитиною має говорити той, кому дитина довіряє. Але тоді, коли

Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.

2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3. Поліція: 102.

4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками https://secrets.1plus1.ua/

6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.

7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.

9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0800 505 085.

10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.

11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.

12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.

13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/

14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству .https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines

15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727.

16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).

17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.

 18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.

20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).

21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0800 211 444.

22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів .https://lifelineukraine.com/

23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.

 24. Платформа «Мені здається» .https://nachasi.com/2021/02/05/platform-it-

 25. Платформа «Розкажи мені».https://tellme.com.ua/

26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді .https://t.me/poruch_me

27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r

 28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологи-волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, убудь-який час доби) https://bit.ly/3QLUdwO

29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).

30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини https://bit.ly/3OzJm6Z.

31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей https://t.me/s/pidtrumaidutuny

32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» https://rozirvykolo.org/mental-support/

33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність https://ukr-ednist.com.ua/

34. Група психологічної підтримки «Разом» .https://razom.live/

35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського

ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду https://veteranfund.com.ua/