Про що нам говорить дитяча агресія: алгоритм дій для батьків

За будь-якою складною поведінкою стоять складні обставини, про які дитина намагається сказати. Дитяча агресія — це серйозне випробування як для самих дітей, так і для батьків або опікунів. Найчастіше за цим стоїть бажання сказати про те, що непокоїть. Та можуть бути й інші причини.

Чому в дитини з’являється агресія? 

У молодшому віці агресія може виникати у відповідь на появу правил. Наприклад, дитина хоче погуляти, а змушена сидіти вдома. У період молодшого шкільного віку дитина часто переживає через те, що раптом треба підлаштовуватися під певні рамки, тож агресія — це маркер своєрідного протесту. Інший важливий фактор агресії в цьому віці — інтенсивний режим, графік, у якому немає вільного часу. Часто до дитячих психологів приходять діти, які настільки напружені всередині, що на будь-який подразник реагують агресією. Їхня нервова система просто виснажена.

Агресія дитини, що спрямована на себе, повідомляє нам: «Я не спроможна/спроможний щось робити». Коли дитина чує від дорослих: «Ти можеш бути кращою, успішнішою, відповідальнішою» і коли в неї щоразу не виходить відповідати цим критеріям, вона починає карати себе.

Батькам слід усвідомити: за будь-якою складною поведінкою стоять складні обставини, про які дитина намагається сказати. І найчастіше агресія — це крайня міра того, коли дитину не чують.

Як відрізнити агресію на фоні одноразової втоми від постійного нервового напруження?

Головний критерій — це систематичність. Якщо агресивна поведінка повторюється, це означає, що є якийсь подразник.

Наприклад, якщо ми говоримо про переїзд, то дорослими це може сприйматися легко, а дитина думає: «Кімната не моя, іграшки не мої». Вона переживає певний момент втрати, а це відбивається на її емоційному стані.

Другий показник, на який важливо зважати, — сила реакції більша за ситуацію.

Наприклад, якщо дитина проявляє агресію в дитячому садочку, то треба обов’язково звернути на це увагу, адже її безпека в цьому місці може бути порушена.

Якщо ви самостійно не можете встановити причину, з якої дитина починає істерику, то краще звернутися до фахівця.

Що робити батькам, якщо дитина проявляє агресію до себе або до інших?

Агресію дитини не вдасться заборонити. Батькам слід навчити дитину керувати своєю агресією. Тут треба показати, що є певний емоційний відгук, але він спокійний.

Ось головні правила реагування на сплески дитячих емоцій:

• Дослідити стан дитини. Якщо в неї вже вирують емоції, немає сенсу говорити, намагатися тут і зараз розбирати, чому так сталося. Коли ми переживаємо сильні емоції, у нас вимикається лобна зона. Казати в цей момент «Заспокойся» — це підливати масла у вогонь.
• Бути поруч з дитиною. Треба сказати: «Я тут. Я бачу, що ти злишся». Треба дозволити їй проявляти свої емоції: «Можеш кричати, якщо тобі погано». Ми маємо допомогти знайти той інструмент, який швидше дасть розраду. Ми маємо бути поруч, час від часу обережно перевіряти стан дитини, але в жодному разі не залишати її наодинці з істерикою.
• Поговорити. Коли емоції вгамуються, звісно, треба запитати про те, що саме турбує дитину, чому так сталося. Це дуже важливо.

Якщо вам або вашій дитині потрібна допомога психолога, звертайтеся до психологів проєкту «ПОРУЧ» за індивідуальною консультацією. Заповнюйте форму за посиланням, і протягом 48 годин з вами зв'жуться: https://forms.gle/QSsPkv3Vk4Bs3ehY9

Також психологи проєкту «ПОРУЧ» проводять онлайн-групи підтримки для дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та фахівців, які працюють з дітьми. Групи психологічної підтримки «ПОРУЧ» — це безпечний і емоційно комфортний простір, де підтримають, почують і зрозуміють.

За матеріалами Освіторії