Вікові реакції на травматичні події

Основна мета батьківства — допомогти дітям рости та процвітати з найкращими можливостями. Батьки бажають захистити своїх дітей від небезпеки, коли це можливо. Іноді їм загрожує серйозна небезпека, будь то техногенна, наприклад, стрілянина в школі чи домашнє насильство, або природна, наприклад повінь чи землетрус. Коли небезпека загрожує життю або становить загрозу серйозних травм, це стає потенційно травматичною подією для дітей.
Розуміючи, як діти переживають травматичні події і як вони виражають свої переживання пов'язані з цим досвідом, батьки, лікарі, громади та школи можуть краще підтримати своїх дітей та допомагати їм у цей складний час. Мета - відновити баланс у житті цих дітей та їхніх сімей.

ЯК МОЖУТЬ РЕАГУВАТИ ДІТИ

Як підтримати дитину якщо її рідні на війні: 5 порад батькам

Для усієї родини є випробуванням, коли хтось рідний, служачи у лавах збройних сил, є на війні. Природньо, що ми тривожимося за безпеку найдорожчих нам людей, а для дітей в часи війни це може бути особливо непросто давати собі раду з цією тривогою та цим випробуванням.

Тож так важливо, щоби дорослі могли з чутливістю та мудрістю підтримати дітей.

Як батькам підтримати дитину?

Розкажіть дитині про план дій

Складіть послідовність маршруту до укриття, проговоріть інструкцію дитині щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами. 

Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті, що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть – діти краще сприймають наочно).

Як зупинити булінг. Поради для батьків від UNICEF Ukraine

Будь-яка дитина може стати жертвою булінгу. Більшість жертв приховує це від батьків. Такі діти самотні у своїй біді і потребують допомоги. Дізнайтесь, як визначати ознаки булінгу і що робити, якщо ваша дитина стала жертвою.

За матеріалами https://mon.gov.ua/

АДАПТАЦІЯ ДО НОВОГО МІСЦЯ, ДИТЯЧОГО САДКА ЧИ ШКОЛИ: Що треба робити

КРОКИ:

• Безпека – «наш безпечний простір».
• Знайомство з місцем – де й що розміщено (де ти будеш грати, їсти, спати, де туалет).
• Знайомство з правилами (що можна робити, чого точно не можна).
• Знайомство з дітьми (призначаємо «вченим», що досліджує новий світ).
• Розповідаємо самі про місто, традиції, ходимо на екскурсії.
• Пам’ятати про втому від адаптації (дитина може бути більш дратівливою, капризною).
• Якщо можливо – знаходимо хоч один продукт, знайомий дитині.
• Відновлюємо режим та знайомі «ритуали».
• Пам'ятаємо про «культурний шок» – коли неможливо спиратися на той досвід, до якого ми звикли.
• Безпорадність – небезпечна, намагаємося давати зовсім маленькі завдання, з якими дитина точно впорається, – і підтримуємо результат у кожній дії.
• Коли тривожно – когнітивні функції пригнічені, не вимагаємо успішності.

За матеріалами "Стресостійке дитинознавство" С.Ройз 

ПРАКТИКИ ЕМОЦІЙНОЇ САМОДОПОМОГИ

Вправа: «Растираємо руки»

Всі знають, що стан свідомості (психіки) тісно пов'язаний із диханням. Як би це дивно не звучало, але він настільки ж пов'язаний і з руками. Руки – це продовження людської свідомості. Ми впливаємо на світ за допомогою рук. Якщо руки мляві, холодні - така ж і свідомість. Якщо руки розслаблені (згадайте відчуття під час масажу рук) – така й свідомість. Тому так важливо перед будь-якою серйозною справою розігріти, увімкнути, привести в тонус руки. Зокрема, вранці. Або перед тим, як робитимете масаж близькій людині.

    Суть закладено у назві. Завдання – добре розтерти, розігріти руки: пальці, долоні, тильний бік, зап'ястя, передпліччя. Розтирати можна як пальцями, так і основою долоні. Пробуємо різні варіанти. Наприклад, можна розтирати одну руку за допомогою ребра іншої долоні. Можна уявляти, що руки розтираються піском або сіллю. Або водою. Або свіжою травою. Виконувати протягом однієї-двох хвилин.

Вправа: «Розім’яти руки»

    Тут можна згадати відчуття, коли місите тісто чи глину. Намагаємося пром'яти кожен м'яз, кожну жилку, кожен суглоб на долонях та зап'ястях. Проминати можна як основою долоні, так і кінчиками пальців.

Вправа «Вухам жарко»

    Окрему увагу важливо приділити масажу вух.

    Можна проминати (продавлювати, масажувати) активні точки. Хто «точки» не вивчав – імпровізуємо. Чимала користь буде у будь-якому разі. Головне, не доводити до болю.

    Ось приблизна черговість дій:

- прикладаємо розігріті долоні до вух (10-20 секунд);

- розтираємо вуха долонями (10-20 секунд);

- проминаємо вуха повністю: притискаємо в різні боки, скручуємо трубочкою, згинаємо, тягнемо у всіх напрямках (кожний рух по 3-7 разів);

- за допомогою великого і вказівного пальця (рух схожий на щипок) здавлюємо мочку вуха і робимо 7-9 рухів, що розтирають, потім розтираємо зовнішній край і раковину.

    Після вправи у вухах відчувається жар.

По матеріалам методички «Практики емоційної самодопомоги під час війні» Андрія Бережанського

Ігри в укритті

Важливо пам’ятати, що аудіальний канал сприйняття під час звуку сирен перебуває в особливому навантаженні, тож його потрібно чимось «зайняти». А під час стресу ігри дітей можуть бути трохи «регресивними» – старші діти можуть знов грати в ігри для малечі.

ГОЛОС

• Співати гуртом.
• Слухати в навушниках аудіоказки та музику.
• Узяти із собою гітару, влаштувати для всіх концерт.

ТІЛО

• Пластилін (зараз ліпити може бути ефективніше, ніж малювати). Зараз діти частіше ліплять