Допомога дитині дошкільного віку, яка перебуває в стані надмірного психічного напруження: рекомендації для батьків

Стрес супроводжує людину все життя.

Стрес може бути й корисним: він мобілізує людину, допомагаючи впоратися з ситуацією та проблемою.

Що можуть зробити батьки? Не так вже й мало:

• спробувати почути, як дитина сигналить про своє напруження;

• намагатися вберегти від непосильних навантажень;

• не намагатися захистити дитину від усіх стресових ситуацій. Завдання батьків в іншому –

випустити дитину в життя якомога більш стресостійкою, дати розуміння того, де вона може знайти підтримку;

• надавати підтримку та допомогу в кризових ситуаціях. Знати, до якого фахівця можна звернутися по допомогу (в багатьох регіонах існують кризові служби допомоги дітям та підліткам, телефони довіри, психологічні консультації та інші види допомоги);

• навчити знімати надмірний стрес доступними способами. Надійні способи зняття стресу в більшості людей індивідуальні: для когось це – фізична розрядка, спілкування з природою або мистецтвом, з близькими по духу людьми або насолода самотністю, медитація. Допоможіть дитині знайти власні індивідуальні способи позбавлення від надмірної емоційної напруги;

• навчити дитину спеціальних прийомів негайної самодопомоги в стресових ситуаціях. Це способи м’язової релаксації, дихальні вправи, актуалізація зорових образів тощо.

• Переконайтеся, що ваша дитина спить достатньо часу. Як нічний, так і денний сон дуже важливий для дітей цього віку. З усіма своїми емоціями і проблемами їм набагато складніше впоратися, коли вони стомилися. Дотримуйтесь режиму денного і нічного сну дитини, щоб вона добре висипалася, встигала відпочити і відновитися під час сну. Також переконайтеся, що дитина добре і правильно харчується.

• Намагайтеся стримувати свій власний стрес і занепокоєння (на малюків і дошкільнят це також сильно впливає). Якщо ви будете постійно роздратовані, то й малюк не почуватиметься спокійно, що призведе до значного стресу. Це стосується й розмов про стресові ситуації в присутності дитини. Намагайтеся знайти спосіб керувати своїми емоціями і боротися зі стресом, щоб не лише знизити рівень стресу в малюка, а й дати йому приклад – правильну модель поведінки в таких неприємних ситуаціях.

• Щодня знаходьте час для своєї дитини. Іноді вистачить і декількох хвилин, іноді часу доведеться приділити більше, але намагайтеся робити це щодня і в цей час займатися тільки малюком. Якщо в дитини стрес, вона потребує вашої уваги як ніколи. Приділяючи час лише їй, ви нагадаєте їй (через гру, обійми, читання книжки або просто спілкування), що ви поруч, любите її і що вона – це найважливіше у вашому житті.

• Розмовляйте з дитиною про те, що вона відчуває. Якщо вона не може дібрати слів, щоб розповісти вам, допоможіть їй. Адже вона також може відчувати злість, страх, самотність або смуток. Дізнатися про почуття дитини можна також за допомогою гри, малювання та інших способів самовираження, ближчих для вашого малюка. А вислухавши дитину, поясніть їй, що відчувати подібне в цій ситуації – це природно, і розкажіть, як впоратися з її емоціями.

• Намагайтесь підготувати малюка до ситуацій, які можуть виявитися для нього стресовими. Наприклад, якщо ви збираєтеся до лікаря, розкажіть про це заздалегідь, поясніть, чого варто очікувати. Кажіть коротко і зрозуміло, простими словами. Переконайте дитину, що з нею все буде добре і що ви будете поруч.

• Уважно стежте за проявом у дитини ознак стресу. Чим раніше ви їх помітите, тим краще. Якщо ж у малюка ознаки стресу продовжують проявлятися регулярно, незважаючи на ваші намагання допомогти, обов’язково зверніться до педіатра і дитячого психолога.

За матеріалами видання АГРЕСІЯ. АНЕКСІЯ. КОНФЛІКТ. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ПСИХОЛОГІЧНА ВІДПОВІДЬ НА ВИКЛИКИ ДЛЯ ДІТЕЙ: Методичні рекомендації. Київ, 2016.